Закон про акціонерні товариства нарешті ухвалили, за відповідне рішення проголосували 358 депутатів. Якщо президент його підпише, вже до вересня 2010 року всі зареєстровані в Україні АТ повинні адаптуватися до нових правил. «Набуття чинності законом сприятиме системному вирішенню багатьох проблем у сфері корпоративного управління», — коментує виконавчий директор

ІК «Тройка Диалог Украина» Артемій Єршов. Керівник харківського офісу ЮФ «Ілляшев і Партнери», адвокат Олексій Христофоров уточнює, що прийнятий документ прикриває багато законодавчих прогалин, якими користувалися рейдери, вибудовуючи схеми захоплень та/або блокуючи приватизацію підприємств.

Зокрема, закон виключає можливість блокування реалізації рішень, прийнятих на загальних зборах акціонерів, за допомогою позовів міноритаріїв. Відповідно до статті 68 закону міноритарний акціонер, не згодний із рішенням (у випадку з публічним АТ приймається за наявності кворуму — 60% акціонерів), має право вимагати від засновників придбати його акції за ринковою ціною. І тільки у разі відмови — звертатися до суду. Таким чином виключаються судові рішення на кшталт того, яке ухвалив 8 квітня 2008 року Верховний Суд України, задовольнивши позов ТОВ «Бізнес-Інвест», що володіє 0,00655% акцій ВАТ «Дніпроенерго», і скасувавши результати торішніх зборів акціонерів.

Щоправда, як зауважив директор департаменту безпеки і правового захисту ВАТ «Ерсте Банк» Олександр Ярецький, незрозуміло, яку ціну акцій міноритарія вважати ринковою. До того ж, за словами експерта, вимога про викуп паперів суперечить логіці роботи нормального фондового ринку. «Уявіть, що група «Приват», міноритарний акціонер ВАТ «Укрнафта», яка володіє близько 40% акцій компанії, вимагатиме викупити її частку за ринковою ціною. Що робитиме держава?..» — ставить риторичне запитання Ярецький. Але це деталі, об які ще ламатимуть списи юристи. А загалом, як зазначив юрист департаменту корпоративного права ЮФ Magisters Олег Мальський, добре вже те, що базовий закон про АТ ухвалили, спірні моменти з’ясуються в ході його імплементації. Нагадаємо, зараз діяльність АТ регулюється багато в чому суперечливими нормами Господарського і Цивільного кодексів, прийнятим у 1991 році законом про господарчі товариства, законом про ДКЦПФР, нормативними актами Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку.


Статті 59, 61, 62 закону про АТ виключають призначення голови і членів правління компаній на підставі судових рішень. Тобто фінансово-промислові групи, що претендують на контроль над компанією, приречені шукати компроміси. Через два роки будуть малоймовірними ситуації на кшталт тієї, що виникла 22 лютого 2006-го, коли представники однієї з ФПГ, озброєні рішенням Солом’янського райсуду Києва, штурмували

ВАТ «Чернігівобленерго», щоб поставити на підприємстві свій менеджмент. Щось подібне відбувалося у лютому 2005-го на Прикарпаття- і Полтаваобленерго з тією лише різницею, що там правління міняли на підставі рішення не Солом’янського, а Дарницького райсуду столиці.

Складніше буде змінити керівництво АТ на підставі рішення альтернативних зборів акціонерів. «Не секрет, що в рейдерському арсеналі є такі засоби, як фальсифікація резолюцій, протоколів зборів тощо, — каже директор із корпоративних прав та управління міжнародними активами SCM Роман Бугайов. — Новий закон пропонує проводити збори обов’язково за місцезнаходженням АТ». Також закон про АТ вичерпно деталізує процедури скликання і проведення загальних зборів акціонерів, фіксації ухвалених рішень тощо.

Документ чітко регламентує порядок реалізації акціонерами переважного права на придбання акцій додаткової емісії, виключаючи штучне розмивання частки одного акціонера в інтересах іншого. Крім того, особи, які бажають придбати більш ніж 10% акцій компанії, зобов’язуються за 30 днів до ймовірної купівлі і в письмовій формі повідомляти про це власників АТ, керівництво біржі (якщо акції котируються), а також Держкомісію з цінних паперів та фондового ринку.

Серед іншого закон про акціонерні товариства захищає засновників підприємств від несумлінного менеджменту: цілий розділ документа присвячений опису правових механізмів, що дозволяють акціонерам контролювати всі угоди компанії, теоретично унеможливлюючи незаконне виведення коштів підприємства через пов’язаних осіб.

«Словом, — резюмує адвокат Олексій Христофоров, — у разі імплементації нового закону корпоративні конфлікти вирішуватимуться суто в правовій площині». При цьому більшість опитаних експертів основним недоліком закону називають те, що в ньому не прописана відповідальність за його порушення.